Діти купалися в морі, засмагали, займалися в творчих майстернях, ходили на екскурсії, грали в спортивні ігри, танцювали. «Канікули - улюблений період всіх дітей, - говорить координатор проекту «Соціально-психологічна робота з дітьми трудових мігрантів» Люба Сітка, - саме в цей час можна насолоджуватись свободою від обов'язків і правил, радіти життю, спілкуватись з друзями та рідними без обмежень. Проте саме період літніх канікул містить багато прихованої небезпеки для дітей, що через трудову міграцію батьків, позбавлені батьківського піклування. Не маючи належного контролю з боку дорослих і безліч вільного часу, такі діти наражаються на ризик.
Тому залучення дітей трудових мігрантів влітку є вкрай важливим».Сім днів у таборі пролетіли як один і для дітей, і для організаторів табору. Особливим, трохи ускладнюючим і водночас дуже цікавим моментом було те, що не всі були знайомі один з одним.Основними завданнями зі сторони людей, відповідальних за цікаве і корисне перебування дітей у таборі, було знайти, в першу чергу, підхід як до колективу, так і до кожного зокрема, сформувати одну дружню міцну команду, навчити дітей співпрацювати між собою, допомагати один одному, ставитися до інших з розумінням і повагою. Бо саме такі речі роблять людей ближчими, та вчать долати труднощі у спілкуванні, які часто властиві саме дітям з категорії трудових мігрантів. Табір був розташований на березі моря, місцевості сповненій красивими пейзажами, були організовані виїзди із території табору. Діти мали похід на пікнік до скель. Особливо захоплюючою була екскурсія до спорткомплексу «Олімп», однієї з найбільших спортивних споруд Європи. Ця екскурсія була також і дуже вдалим виховним моментом, оскільки дала можливість дітям переконатись у тому, що активний відпочинок може подарувати безліч позитивних емоцій і дозволить відірватись від повсякденного життя, екранів телевізорів та комп’ютерних моніторів, розкрити в собі нові можливості . У святковий недільний день 07.07.2013 на св.Івана Хрестителя всі молилися у храмі св.Петра і Павла, міста Южне, де о.Василь Колодчин вітав усіх гостей.На момент, коли прийшлося збирати речі додому, ніхто ще не хотів покидати це місце, ні діти, ні педагоги. Всі лишень звикли і здружилися, а вже потрібно їхати. З великим мішком гарних вражень за плечима усі щасливо повернулися додому.