Кожного року в послідню неділю вересня відзначається міжнародний день глухих. В 2014 році цей день припав на 28 вересня. Саме цього дня у актовому залі Бродівського Центру культури і дозвілля глухих відзначили це свято. В програмі свята були концертні номера і сцени, які приготували діти Підкамінської школи-інтернат та молодь і дорослі члени товариства глухих.

Завершуючи рік присвячений 200-річчю Т. Шевчека в Українському Католицькому Університеті презентувалася виставка студентів Бродівського педагогічного колледжу ім. Маркіяна Шашкевича «Тарас Шевченко- художник. Погляд із 21 століття». Виставка презентувалася цілий грудень 2014 року.

20 листопада 2014 року в день відзначення на парафії Чесного Хреста м.Броди 25-ліття виходу УГКЦ з підпілля відбулася зустріч священиків чину святого Василія Великого: о.Матея Гавриліва – префекта василіянського інституту філософського-богослоавських студій ім.Митрополита Йосифа Рутського, о. Полікарпа Марцелюка – голова Постуляційного Бюро УГКЦ та о.Віктора Батога – ігумена монастиря Благовіщення Прессвятої Богородиці з с.Підгірці із учнями Бродівської гімназії імені І.Труша та студентами педколеджу ім. о. Маркіяна Шашкевича. Зоорганізував зустріч о.Ярослав Царик голова комісії мирян Сокальско-Жовківської єпархії.

Українська греко-католицька церква є світлом віри у релігійному і у національному житті України. Вперті намагання спочатку царського, а потім радянського режимів ліквідувати УГКЦ – не вдалися. У часи підпілля Богослужіння та уділення Святих Тайн відбувалися підпільно по домівках людей.

Вірні, в умовах, коли сама лише приналежність до недозволеної державою церкви каралася, зберегли церковні традиції, ієрархію, передали спадкоємність молодим поколінням. Після 1946 року УГКЦ була найбільш переслідуваною релігійною громадою у світі. У грудні 1989-го УГКЦ вийшла з підпілля.

З нагоди 25-річчя  виходу  УГКЦ з підпілля в м.Броди  відбулась презентація   книги « Галицький рід»  сестри-монахині  Володимири  Максимів ЧСВВ.  Цей духовно –патріотичний захід, що відбувся 07 листопада 2014 року був проведений завдяки  настоятелю  храму Воздвиження Чесного Хреста  о.Ярославу  Царику, який  познайомився з цим виданням і його авторкою у Львові. Твір про життя характерно галицької родини Дзвоників-Максимівих, на основі якої сестра Володимира розповідає про долю мільйонів українців, котрі зазнали репресій, поневірянь, депортацій і невблаганної смерті поза батьківщиною,  захопила о.Ярослава , що він вирішив донести зміст твору і до своїх парафіян. Бо, як сказав о.Ярослав, знайомлячи учасників презентації, що відбулася в читальній залі ЦРБ, з авторкою книжки сестрою Володимирою, сьогодні ми маємо знати якомога більше не тільки про історичний вихід греко-католицької церкви з підпілля, а й про тих, хто був у ньому, хто переносив терпіння, але не зрікався своєї віри, хто зберіг для нас нашу церкву і віру, на кого маємо рівнятися у духовному житті нині.

До  200-річчя  з Дня народження  Великого Кобзаря  Т.Г.Шевченка  у  Червоноградській філії Львівського музею історії релігії 19 жовтня  по 01 грудня  2014 року презентувалась  виставка «Тарас Шевченко – художник. Погляд з ХХІ століття».  Ідея  виставки  ця  співпраця комісії мирян Сокальсько-Жовківської  єпархії УГКЦ та Бродівського педагогічного коледжу імені о.Маркіяна Шашкевича. Вона презентує Т.Г. Шевченка як прекрасного українського художника і гравера.

08 листопада 2014 року на день св.вмч.Дмитрія за ініціативною голови комісії мирян Сокальсько-жовківської єпархії о.Ярослава Царика в народному домі  м.Броди  відбувся показ вистави театру «Мета» під назвою «Ми повернулися».  Показ вистави приурочений до 25-ліття виходу церкви з підпілля УГКЦ.

Страдч – гора Божої Матері. Вас охопило горе, недуга? Ви зіткнулися зі складними життєвими обставинами? Ви втратили надію на справедливістьі милосердя? Поспішіть до Страдчу, до нашої Небесної Матері. Вона почує кожного... Моліться!

28 серпня наУспіння Пресвятої Богородиці щороку сюди поспішають люди на храмове свято і відпуст. Проща – це подорож, мандрівка до храму, монастиря, іншого Богопосвяченого місця,де є чудотворна ікона( чи її копія) Пресвятої Богородиці, іншого святого або його мощей.

Страдч: Хресна Проща.

Зовсім недавно я вперше відвідала цю старовинну місцевість, назва якої нагадує нам про страждання, терпіння. За народними переказами після Страдецької трагедії зійшла з Неба Пречиста Діва Марія та оплакувала закатованих татарами людей.

Знаходиться Страдч неподалік Львова (17 км по дорозі на Яворів), на горі 359 метрів. Вразила мене нечувана краса цієї місцини: цілюще гірське повітря, озеро,де живуть лебеді... Страдч увійшов у зболені душі українців як прихисток від життєвих суєт, як Господня оза миру, спокою, надії на зцілення душ і тіл наших.

28 липня, коли ми молимось за всіх Володимрів і Володимир, мені пригадалась ось така історія...17 липня 1906 року в селі Страдч народився лопчик Володимир. Його батько, Іван Прийма, був дяком та секретарем при церкві. Мати Ганна Прийма. Охрещений в селі Страдч у 1906 році. Володимир Прийма закінчив дякувську бурсу при Митрополитові Андреєві Шептицькому. Був дяком і диригентом у своєму селі. Брав активну участь у житті свлоєї парафії.

Одружився 10 листопада 1931 року з Марією Стойко.Дяк Володимир Прийма був порядною, скромною ревною та чесною людиною, батьком чотирьох дітей. Він зберіг міцну віру та не злякався небезпеки військового часу і переслідувань, яких зазнала УГКЦ зі сторони вороже налаштованого більшовицького режиму. Свідки зазначають, що у четвер,26 червня 1941 року отця доктора Миколу Конрада (місцевого священника) попросили висповідати і причастити стару хвору жінку. З отцем Миколою пішов і 36-літній дяк Володимир Прийма. Треба було переходити через шлях , яким відступали радянські війська. Енкаведисти на конях спіймали їх і погнали до лісу. Там жорстоко закатували отця Миколу Конрада і дяка Володимира Прийму. Тіла мучеників були знайдені у сосновому лісі Бірку. Очевидці згадують: тіло дяка уже розкладалося, вони було покалічене, побите. Він мав поламані ребра, проте тіло отця Миколи залишалось чисти, без запаху. Поховали їх на Страдецькій горі. Святійший отець Іван-Павло ІІ під час свого візиту до Львова у червні 2001 року проголосив отця Миколу Конрада та дяка Володимира Прийму Блеженними.